пʼятницю, 22 грудня 2017 р.

Урок природознавства

Тема уроку :                         Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних                       умов існування.

Мета уроку :                        За допомогою інформативних носіїв формувати поняття "довкілля рослин";
ознайомити учнів з тим , як пристосувалися рослини до  різних умов життя;
вчити, використовувати здобуту інформацію на                    уроках і в повсякденному житті;
розвивати вміння спостерігати, аналізувати, робити висновки;
виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання :                       Таблиці, предметні малюнки, інформаційні джерела (комп'ютер, енциклопедія, довідник), кросворд.


Хід уроку
І. Організаційна частина.           
Будем всі уважно й дружно працювати,
                                                          щоб нові знання знову здобувати.

ІІ. Хвилинна спостережень.                 

1-учень                                  Сьогодні 21 грудня 2010 року. Сонце зійшло о 7год
                                     56 хв. Зайде о - 15 год 56хв. Тривалість дня 8год.
2 учень.                        В   ці дні висота Сонця на небі майже незмінна.              Звідси  назва - зимове сонцестояння. Ніч на 22 триватиме майже 16 год.

3-учень                                  В цей день у 1817 році губернатор британських колоній затвердив назву "Австралія".
4 учень                         В 1898 році П'эр і Марі Кюрі відкрили радій –
                                      хімічний радіоактивний елемент.

5 учень.                        А зранку, відчувається справжня зима,  ясно,
                                     температура повітря -    С

6 учень                                   Спостерігається невеличкий вітер, а у нашому класі незвичайний урок.

Разом                            Ми раді гостей вітати
                              І себе хочемо показати.

Повторення вивченого.

1.Бліц-конкурс.       
1) Що вивчає природознавство?
2) Що таке природа?
3) Що таке нежива природа?
4) Що таке жива природа? (Це все, що народжується, дихає, живиться, росте, розмножується, вмирає).
5) Що належить до живої природи? (Віруси, дроб'янки, гриби, рослини, тварини).
6) Що називають зеленим дивом Землі? (Рослини).
7) А чому? (Із води та вуглекислого газу, завдяки енергії сонячного світла, рослини утворюють поживні речовини: цукор, крохмаль, кисень, який використовують люди, тварини і рослини).
8) Яке значення мають рослини для людей? (Дають кисень, ліки, продукти харчування, будматеріали, окраса Землі, задоволення, людина через рослини пізнає світ).

2.Робота з картками (групова робота).
1 завдання.
Знайти і пояснити, яка рослина зайва і чому. (Три карточки по три рослини).
2 завдання.
1-ша група : картка "Де чий плід".
2-га група : картка "Де чий листок".
3-тя група : картка "З якого дерева зроблено".

3.Презентація рослин лісу і парку.  Дивитись «Презентація 1».(Комп'ютер. Розповіді дітей: береза –Демків; прислів’я – Бирич, Василенький, Іванів; дуб – Мостовий; прислів’я – Василенький, Качур, Сорока; каштан – Клапковський, прислів’я – Талабан, Задорожна; клен – Шубалий, прислів’я – Марчишак; Сосна – Шабатівський, прикмета – Марчишак; ялина – Рідкоус, загадки – Музика, Лучканін.).
(Окремі учні працюють на індивідуальних картках).

Таблиця
„Знайди зайве слово”.
 (варіант 1)
Бульбами розмножуються:  картопля, горох, мак, земляна груша.

Стеблом розмножуються: верба, нарцис, смородина.

Насінням розмножуються: огірок, кріп, цибуля, горох, малина, суниця.

(варіант 2)
Цибулинами розмножуються: тюльпан, нарцис, картопля, підсніжник.

Вусами розмножуються: виноград,  суниця, полуниця, перстач

Листками розмножуються: бегонія, кропива, пирій, сенполія.

(Якщо є час, то комп’ютерна гра „ Розмноження рослин”дивитись додаток 1)

Додаткові запитання:
1. Як називаються рослини, що живуть у воді?
2. Як їх розрізняють?
3. Їхнє значення
4. Чим цікаві мохи?
5. Де ростуть хвощі, папороті?
6. Як папороті розмножуються?
7. Назвіть хвойні дерева, що можна зустріти у нашій місцевості?
8. На які групи поділяються квіткові рослини?

4. Вивчення нового матеріалу.

1) Повідомлення теми і завдань уроку.
- Прошу подивитись на зашифровку.(Плакат).
- Сьогодні на уроці ми продовжимо розмову про рослини,їх довкілля, про те, як вони пристосувались до різних умов життя.
2) Пояснення нового матеріалу
1. Що таке довкілля? (це світ навколо нас)
2. Довідка з енциклопедії. (див. Додаток 1.)
3. Групова робота(3 варіанти)
Варіант 1.Опрацювання статті підручника "Довкілля рослин".
Що є довкіллям рослини?(Усе що оточує живий організм у природі: Сонце, повітря, грунт, дощ , комахи, птахи, звірі, інші рослини, люди).
Чи все , що оточує рослину необхідне їй для життя? (Ні).
Які необхідні умови? (Тепло, світло, вода, повітря, поживні речовини. Без них рослини гинуть).
Висновок:"З усім" у довкіллі пов'язані живі організми : люди, тварини, рослини. Нашкодивши довкіллю, ми шкодимо і собі. Ніщо не зникає безслідно. Це людина має враховувати. Рештки рослин і тварин перегнивають. А деякі виготовленні людиною речовини знемічують довкілля, роблять його шкідливим для життя. Сміття, що залишається після господарської діяльності людини, мусить кудись діватися. Його необхідно прибирати.

Варіант 2.  Опрацювання статті підручника"Як рослини пристосувалися до різних умов життя".
Посушливі місця - довге коріння, вузькі,жорсткі  або опушені, або товсті і м'ясисті листки (кактуси, ковила, очиток).
Болото - коротке коріння, широкі довгі листки (латаття).
Ліс - широкі, великі листки, розвинуте кореневище ( папороть).
Розповідь вчителя з використанням комп’ютера „Презентація рослин” – дивитись «Презентація 2»
До змін пір року : зима - стан спокою,         (показати комп’ютерну картинку)
                              весна - бруньки,
                              літо - листки і квіти,
                              осінь - плоди з насінням, листопад.
Що є основною причиною змін, що відбуваються з рослинами в різні пори року?(Пейзаж в різні пори року). (зміна температурного і світлового режиму дня). Цікавинка: „ В містах від морозу найбільше страждають дерева, які ростуть біля ліхтарів. Вони пізніше скидають листя. Лампи продовжують їм день. Морозостійкість у таких дерев знижується.

Розповіді дітей: Погода в різні пори року змінюється. Восени стає менше тепла і світла. Повітря і грунт стають холоднішими. Вода в грунті також охолоджується і навіть замерзає. Активне життя рослин припиняється. Вони перестають рости і перебувають у стані спокою.
         Дерева і  кущі готуються до зими восени. Їхнє листя жовтіє і опадає. Це явище називають листопадом. Але на гілках залишаються бруньки. Вони вкриті твердими лусочками, що захищають їх від морозу. Весною бруньки стають більшими, з них розвиваються листки, квіти. Рослини оживають.
         Влітку рослини інтенсивно працюють, дбають про все довкілля. Вони збагачують повітря киснем і виробляють їжу для всіх, хто живе на Землі. І воду очищають. Із листя рослин весь час випаровується вода. В грунті вода може бути забруднена шкідливими речовинами. Але вода,що у вигляді пари надходить у повітря і у наші легені, чиста завдяки рослинам.
                  Висновок : всі рослини "дбають" про наш спільний дім, і люди також про них мають дбати,охороняти їх.

Варіант 3  Опрацювання статті"Чи можуть рослини захищатися". Постановка проблемного запитання: Рослини постійно знищуються тваринами і людиною. Чому вони не зникають зовсім?

Засоби захисту :           1.Велика кількість насіння ( лобода, кульбаба).
                                      2.Шипи, колюки ( агрус, троянда).
 3.Отруйна речовина ( кропива, дурман, чистотіл, ягоди пасльону, конвалії).
                                      4.Кореневище ( пирій,осот, хрін,конвалія..)
                                      5.Гіркий смак ( полин, чистотіл).
Висновок (комп’ютерна презентація „Засоби захисту” – дивитись «Презентація 3»)

Фізкультхвилинка (музична)

5. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота в зотишах


Заповни таблицю за зразком
Назва рослини
В яких умовах росте?
Як пристосувалась до виживання?
Кактус
Пустелі
М’ясисті, товсті листки
Ковила
Степи
Вузькі, довгі листки
Латаття
Водойми
Широкі, великі листки
Папороть
Ліси
Великі листки, розвинуте кореневище

2. Відгадування загадок
***
Стоїть, колихається,
Червоною головою величається,
А як торкнешся, то кусається (Будяк)
***
Стоїть дід над водою,
Хитає сивою бородою (Очерет)
***
Стоїть тичка, на тичці масничка,
А в мазничці сто зеренець –
Хто відгадає, той молодець. (Мак)
***
Дівчинка по саду гуляла
Квіточку зірвала –
Та шпичку в рученьку загнала (Троянда)
***
Її усякий обминає,
Не дерево, а листя має.
Лиш доторкнеться до долонь –
То припече, немов вогонь (Кропива)
Запитання: Завдяки яким ознакам ці рослини захищаються від знищення?
Підсумок уроку

1. Вірш „Вмійте природу любити”.

Вам у походи ходити
І мандрувать , любі діти,
Вмійте ж природу любити
Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром –
Квіти, дерева і трави...
Цвіту не вирви за даром,
Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї –
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю.

2. Кросворд  „ Дари лісів”(комп’ютер – Задорожна)




Д







А







Р







И







Л







І







С







І







В




1) Є у кошику суниці, і малина, й полуниці.
Спробуйте слівце дібрати, щоб разом усе назвати. (Ягоди)
2) Ні гілка, ні листок, а на дереві росте. (Кора)
3) Стоїть при дорозі на одній нозі, і шапочку має, та нікого не вітає (Гриб)
4) Тихо під листочком синя ягідка сховалась. Ми її знайшли, та додому понесли (Ожина)
5) Сини в шапках, а батько – ні. (Жолудь)
6) Яскраві пелюстки, і запах пречудовий.
І хочеться усім побачити їх знову. (Квіти)
7) Зимою і літом одним цвітом. (Сосна)
8) У зеленім кожушку, у костяній сорочці. Я росту собі в ліску, всім зірвати хочеться. (Горіх)
9) На літо одягається, а на зиму одежі цурається (Дерево)
Домашнє завдання. Опрацювати статті підручника, підготувати розповідь про рідкісні рослини та їх охорону.                     
















Урок української мови

Тема: Порівняння прикметників та іменників. Зв'язок прикметників з                   іменниками в реченні. Складання усної розповіді про прикметник за поданим планом.

Мета уроку: Дати учням уявлення про те, що спільного і відмінного між прикметником та іменником; розкривати зв’язок прикметників з іменниками в реченні, вчити творчо працювати, розвивати мислення, фантазію; виховувати командний дух, почуття дружби, взаємоповаги, патріотизму.

Обладнання: виставка робіт, таблиця, творчі завдання.

Хід уроку
І. Організаційний момент.
Всі  сідайте тихо, діти,
Домовляймось не шуміти,
На уроці не дрімати,      
А старанно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.     Перевірка домашнього завдання.
a.     Прочитай вірш. Поясни, яка частина мови найчастіше вживається у вірші. Обґрунтуй свою думку.

Слова, слова... Вони в собі всі різні:
тривожні й тихі, радісні й сумні,
є терпеливі, є жорстокі й грізні,
лукаві й чесні, мудрі і смішні...
Михайло Ткач

b.    Прочитайте з наголосом виписані прикметники в алфавітному порядку.
(учні сигналізують правильність виконання картками: грізні, жорстокі, лукаві, мудрі, радісні, різні, смішні, сумні, терпеливі, чесні)

c.      Які прикметники-антоніми вживає автор у вірші.
(грізні-смішні,
 радісні-сумні,
лукаві-чесні)

d.     Поясніть їхню роль у тексті? (Це – слова з протилежним значенням, які порівнюють та допомагають зрозуміти зміст.)

2.     Хвилина каліграфії.
(Запишемо дату :
Перше грудня
Класна робота)
Сьогодні Романа, тому не забудьте привітати своїх рідних та знайомих.
мм      пр     кр    ве   лля
a. Запишіть прислів’я :
Маленька праця краща за велике безділля.
-         Як ви розумієте зміст цього прислів’я?
-         Знайдіть у прислів’ї прикметники.
-         З якими словами вони зв’язані? ( праця,безділля)
-         До якої частини мови належать ці слова? (іменника)
b. Випишемо парами:
маленька праця
велике безділля
-         У прикметниках визначте закінчення.
-         Чим відрізняються ці прикметники? (закінченнями)


ІІІ.    Повідомлення теми і мети уроку.
         Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати з прикметниками, розглянемо що спільного і відмінного між прикметниками та іменниками; складемо усну розповідь про прикметник за поданим планом.

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
1.     Зараз ми потрапимо в граматичну казку, будьте уважні, послухайте розмову наших героїв. (Вправа 212)
Сценка «Іменник та Прикметник»
-         Чому іменник не зрозумів пропозиції прикметника?
-         Висновок. Прикметники можуть змінюватися за відмінками, числами, а в однині і за родами. Іменники теж змінюються за відмінками і числами, але за родами не змінюються.

2.     Давайте використаємо технологію «Мозковий штурм» і пригадаємо що ми знаємо про прикметник та іменник. ( Вчитель вивішує таблички)

Прикметник
Іменник
Частина мови
Частина мови
Ознаку предмета
Назву предмета
Який? Яка? Яке? Які?
Хто? Що?
Числами
Числами
Відмінками
Відмінками
Родами


(Використати математичні знаки «+» (3), «-» (3). )

3.      Конкурс «Добери прикметники»
(Три таблиці (дод.1)),
зелений-зелена-зелене
синій-синя-синє
-         Висновок: Прикметники чоловічого роду мають закінчення «ий», «ій».
                                     жіночого роду «а», «я»
                                     середнього роду «е», «є».
-         Що можна сказати про основу прикметників, судячи із закінчень? ( «ий» - кінцевий основи, твердий приголосний; «ій» - кінцевий основи, м’який приголосний.)

4.     Робота над віршем Івана Драча «Отчий Дім».
a.     Виразне читання вірша.  (Яка його найголовніша думка?)
b.    Виписати з вірша по одному словосполученні прикметника з іменниками чоловічого, жіночого і середнього роду.
отчий дім (ч.р.)
біла хата (ж.р.)
рідне село (с.р.)
с.   Визначте якого роду прикметники.
d.   До слова «отчий» доберіть синоніми.
Отчий дім – батьківський, рідний, родинний, материнський…
Зверніть увагу! Слово «біль» в українській мові чоловічого роду. Змінюється «біль-болю-болем».
i.       Словникова робота: Що означає слово «пристанище»?
( Пристань, гавань, місце відпочинку.)

5.     Творча робота.
-         Працюємо в групах (три картки з завданнями).
-         Від виділених іменників утворіть прикметники
Горщик із глини -
Сопілка з калини -
Поле з пшениці -
Рушник з України -
Пісня солов’я
Колесо з гуми -
Хліб з жита
Каша з гречки
Озеро в горах -

- Запамятай! Сполучення іменника з іменником доцільно вживати в наукових текстах, а прикметників з іменниками в художніх.

V. Фізкультхвилинка. (музична)

VI. Узагальнення і систематизація отриманих знань.
1.     . Конкурс «Вгадай іменник»
український, лляний, білий, народний, дорогий, вишитий, обрядовий (рушник)
солов’їна, барвінкова, батьківська, літературна, рідна (мова)
ніжна, чарівна, прекрасна, материнська, дзвінкоголоса, колискова (пісня)
холодна,безжальна, люта, але і весела, радісна, довгождана (зима)
-         Висновок. Прикметники роблять наше мовлення образним і точним.

2.     Доповніть речення прикметниками. ( Робота в групах. Текст на дошці)
Калина є народним символом України. Її садили біля хати за її пишну вроду та цілющі властивості.
З … вуст …дівчини зринає … пісня. (задушевна, калинових, молодої)
…хлопчик на …сопілці виводить … пісню. (маленький, калиновій, ніжну)
У … селах … України зустрічаються ще …гаї. (мальовничих, калинові, рідної)

3.     Тепер поговоримо про асоціації.
-         Чим подібні: сон, стіл, цукерка?
На перший погляд нічим. Але це тільки на перший. Бо вже на другий найдальше на третій починаєш розуміти: цукерка – це солодка, стіл на якому багато солодощів – солодкий стіл, а для втомленої людини – солодкий сон; не слід розуміти це буквально бо столів з цукру не роблять, а сон ніхто не солодить. Це - переносне значення.
-         (Використовуємо картки. Див. додаток 2)
сталь,дружба, знання      (міцні)
думка, постріл, слово     (влучні)
воля, злива, почуття        (сильні)
час, скеля, річка               (стрімкі)
яма, річка, рана                (глибокі)
вата, котик, хмара           (пухнасті)

4.     А тепер конкурс «Добери іменники» (письмово, робота в групах).
калиновий… (чай, гай, листок)
калинова… (настоянка, гілка, китиця)
калинове… (гроно, гілля, насіння)
-         Змініть словосполучення «калиновий гай» за числами. (калинові гаї)
-         Змініть форму слів за питаннями. (калинового гаю, калиновому гаю, калиновим гаєм)
-         Спробуйте змінити за родами. Чому у нас нічого не вийшло?
-         Висновок. Прикметники змінюються за родами в однині, а іменники мають рід, але за родами не змінюються.

5.     Робота над текстом. (Робота в групах).
-         Від іменників, що в дужках, утворіть спільнокореневі прикметники. (Ставити оцінки найбільш активним дітям).
 ( Щедрість ) осінь прибереже для калини ( най – чарівність) барви. І ось стоїть уже ( юність) чепуруха у (новина) вбранні. (Багряність + золото) листя ховається у плетиво (яскравість + червень) кетяг, немов соромлячись своєї краси. Навіть (холод ) зима не насмілиться зірвати це (чудо) намисто.



VII. Складання усної розповіді про прикметник за поданим планом.   Використання методу «Снігової кулі». ( Забрати таблицю іменник, закріпити три таблиці із закінченнями)
Висновок. Правило на сторінці 108 прочитати.

VIII.  Домашнє завдання.
Виконати вправу 213, правило с. 108 – напам’ять.

IX. Підсумок уроку.
-         Якими іменниками ви охарактеризуєте наш урок?
Швидкість, цікавість, увага, творчість, знання…
-         Якими прикметниками ви охарактеризуєте наш урок?

Повчальний, цікавий, неповторний…